⛔СУЕВЕРИЯ/МАГИЧЕСКИЕ_РИТУАЛЫ/КОМПЛЕКСЫ/ПРЕДРАССУДКИ/ПРЕДУБЕЖДЕНИЯ/СТЕРЕОТИПЫ/КСЕНОФОБИЯ/РАССИЗМ/ШОВИНИЗМ - ЭТО ВСЁ, ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ НЕВЕЖЕСТВО.❌ Что такое - комплексы человека. НАЖМИТЕ НА ГИФКУ, И ПРОЧИТАЙТЕ:

Поиск в блоге

пятница, 3 сентября 2021 г.

Багатий вітамінно-мінеральний склад грейпфрута й помело приносить користь для здоров’я. Великий вміст вітаміну С підвищує опірність організму, допомагає боротися з вірусами й бактеріями, особливо взимку та міжсезоння, але їх треба обережно вживати тим у кого є протипоказання.

ПОМЕЛО

Помело — вічнозелене дерево роду цитрус. Плід грушоподібної форми, у діаметрі може бути до 30 см, вага може досягати 10 кг. Колір — від світло-зеленого до жовто-рожевого. На смак солодкий.

Основні діючі речовини: плоди помело містять у 100 г продукту: білки - 0,8 г; жири - 0,04 г; вуглеводи - 8,6; вода - 88, 5 г. Калорійність у 100 г м'якоті 38 ккал. До складу входять вітаміни А, С (30-53 мг), В1, В2, В5, мінерали: кальцій (26-27 мг), калій (235 мг), залізо (0,3-0,5 мг), фосфор (22-26 мг), натрій (1 мг), клітковина, ефірні олії й органічні кислоти.

Споживання: плоди помело можна застосовувати при приготуванні різних страв з м'ясом, рибою і овочами. З нього виходять чудові джеми, варення, також цей плід використовується як прекрасне доповнення до фруктових салатів. Шкірку сушать і додають потім в чай, або роблять з неї варення, цукати. Але найбільше за все рекомендується споживати їх у свіжому вигляді, бо після теплової обробки велика кількість вітамінів пропадає.

Корисні та лікувальні властивості: користь помело для здоров’я пояснюється його найбагатшим вітамінно-мінеральним складом. Великий вміст вітаміну С підвищує опірність організму, допомагає боротися з вірусами й бактеріями, особливо взимку та міжсезоння. Його також вживають для зниження тиску, профілактики утворення тромбів в судинах і пухлин. Вживання фрукту здатне прискорювати обмінні процеси, тому його вважають корисним при дотриманні дієти.

Протипоказання:

- не варто вживати помело при алергії на цитрусові;

- при виразці шлунка дванадцятипалої кишки і підвищеній кислотності в шлунку;

- треба вживати обережно при гепатиті, нефриті й коліті.

ГРЕЙПФРУТ

Грейпфрут — вічнозелене дерево роду цитрус. Плоди круглі, у діаметрі від 10 до 15 см, покриті тонкою шкіркою жовтого, рожевого або червоного відтінку, з соковитим м'якушем, приємним ароматом й гіркуватим смаком. Плоди достигають у листопаді – грудні. Вважається, що цей фрукт є гібридом апельсина й помело.

Основні діючі речовини: плоди грейпфрута містять у 100 г продукту: білки - 0,7-0,9 г; жири -0,2-0,5 г; вуглеводи 9,8-10,6 г; клітковину - 0,3-0,5 г; мінеральні речовини — натрій -2,0 мг, калій - 181,0 мг, кальцій — і 2,0 - 20,0 мг, залізо - 0,25-0,30 мг, фосфор - 15,0 -17,0 мг, магній - 6,0 мг; лимонну кислоту - 5,3 г; (β-каротин - 0,02 г; тіамін - 0,037 - 0,053 мг; рибофлавін -0,031 - 0,045 мг; піридоксин - 0,045 мг, нікотинамід - 0,23-0,30 мг; аскорбінову кислоту - 45,0 мг (в кожурі -265,0 мг). Для соку ці показники дещо нижчі. Незначна гіркота зумовлюється наявністю глікозиду нарингіну. Сорти з розовим м'якушем мають забарвлення від пігментів пластиду (каротину і лікопену). Калорійність 100 г м'якоті - 30-40 ккал.

Споживають плоди частіше свіжими та переробляються на соки, варення й компоти.

Корисні та лікувальні властивості: плоди грейпфрута мають антисклеротичні й тонізуючі властивості, збуджують апетит, поліпшують травлення, підвищують діурез. Їх рекомендують вживати в дієтичному харчуванні, при гіпокінезії, авітамінозах, при деяких захворюваннях шлунково-кишкового тракту, після виснажливих інфекційних захворювань і операцій, при фізичній і розумовій перевтомі, у разі хронічних інтоксикацій, гіпертонії і уратного уролітіазу, при підвищеній температурі тіла та після перенесеного інфаркту міокарда.

Протипоказання: грейпфрут треба вживати дозовано й обережно, якщо ви вживаєте ліки певної групи.

Так, грейпфрут не можна вживати:

- разом із ліками для зниження холестерину: всі препарати групи «статини». Річ у тому, що особливі речовини грейпфрута блокують властивість печінки синтезувати білок. Таким чином, орган не справляється зі своїми обов’язками, а одна таблетка, запита грейпфрутовим соком, прирівнюється до п’яти-десяти;

- блокатори кальцевих каналів і ліки при порушеннях ритму серця. Грейпфрут різко підвищує концентрацію засобів і підсилює ефект у кілька разів;

- не варто вживати при алергії на цитрусові. Лікарі попереджають, що алергія на грейпфрут виникає у 30–40% людей, схильних до харчових реакцій;

- у разі неправильного вживання грейпфрут завдає величезної шкоди шлунку й зубній емалі.

Велика кількість фруктових кислот викликає виразкові дефекти й протипоказана людям із хворобами шлунково-кишкового тракту.

Як часто можна їсти грейпфрут?

Щоб мінімізувати шкоду лікарі-дієтологи рекомендують включати до раціону свіжовичавлені соки, а також плоди не частіше за 1–2 рази на тиждень. Краще їсти грейпфрут у середині дня.

Не можна вживати натщесерце — це протипоказання стосується щодо всіх цитрусових.

ПОСТ №2.

Плоди горобини звичайної та чорноплідної приймають при авітамінозі, для нормалізації кров’яного тиску, а також для боротьбі з багатьма іншими хворобами.

Укрінформ зібрав для вас інформацію про корисні властивості горобини звичайної та чорноплідної.

Горобина звичайна — дерево родини Розових, заввишки 3-20 м. Листки зверху — матово-зелені, знизу — сизі. Квітки білі. Плоди кулясті, яскраво-червоні або жовтувато-червоні. Цвіте у травні, плоди достигають у вересні. Поширена майже по всій Україні. Плоди збирають до настання приморозків.

Основні діючі речовини. Плоди горобини — полівітамінна сировина. Вони містять фенольні сполуки (катехіни, антоціани, флавоноли), каротин, фолієву кислоту, вітаміни С (40-100 мг %), В1 В2, Р, К, Е, органічні кислоти (яблучна, винна, янтарна, щавлева, сорбінова, парасорбінова), цукри, спирт сорбіт, пектинові й дубильні речовини, мінеральні солі тощо. В листках знайдено значну кількість вітаміну С (200-220 мг %), каротиноїди й фенольні сполуки, а у квітках — кверцетин3-глюкозид і кверцетин-3-софорозид.

З лікувальною метою використовують зрілі плоди. В народній медицині використовують квітки, листя та кору.

Споживають плоди у свіжому та сушеному вигляді, у вигляді соків, відварів, настойок, сиропу, вітамінних чаїв.

КОРИСНІ ТА ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ

Плоди горобини використовують:

  • як полівітамінний засіб при гіпо- та авітамінозах;
  • вони мають в'яжучу, послаблювальну, сечогінну, жовчогінну, потогінну, репаративну, кровоспинну та капіляро-зміцнювальну дію;
  • зменшують кількість холестерину в крові й жирів у печінці, що робить їх корисними при ожирінні.

Настій, відвар, сік плодів вживають при розладах травлення, гепатиті, гепатохолециститі, при каменях у нирках і сечовому міхурі, при атонії товстої й тонкої кишок, при дизентерії, геморої, маткових кровотечах.

Свіжі плоди горобини корисно вживати при атеросклерозі, гіпертонії та нирковокам'яній хворобі.

Крім того:

настій молодих гілок вживають при туберкульозі шкіри;

чай з листя при нирковокам'яній і жовчнокам'яній хворобах, а також при інших хворобах печінки.

відвар кори — на початковій стадії атеросклерозу судин і при склерозі судин головного мозку.

Препарати з квіток рослини мають сечогінні та послаблювальні властивості.

Протипоказання. не можна вживати плоди при тромбофлебіті й схильності до нього, а також при індивідуальній непереносності біологічно активних речовин, що містяться у них.

ГОРОБИНА ЧОРНОПЛІДНА

Горобина чорноплідна (аронія чорноплідна) — листопадний густий кущ, рідше дерево родини Розових, до 4 м заввишки. Листки зверху темно-зелені, знизу — світліші. Квітки білі або рожеві. Плоди — кулясті, чорні, соковиті. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у серпні — вересні. Збирають у вересні — жовтні. Походить з Північної Америки. На території України вирощують як плодову, лікарську й декоративну рослину.

Основні діючі речовини: плоди містять фенольні сполуки (флавоноїди і фенолокислоти), пектинові речовини, цукри, фенолкарбонові кислоти, фолієву кислоту, рибофлавін, нікотинову кислоту, токоферол, аскорбінову кислоту та мікроелементи (йод 100 г, молібден, марганець, мідь, бор, кобальт тощо).

Споживають у свіжому або сушеному вигляді. Роблять соки, відвари.

Корисні та лікувальні властивості. Рослина має гіпотензивні, спазмолітичні, протизапальні, капіляро-зміцнювальні, сечогінні й жовчогінні властивості.

Плоди або сік з них застосовують у комплексній терапії при гіпо- та авітамінозах, геморагічних діатезах, кровотечах різного походження, початкових стадіях артеріальної гіпертензії, тиреотоксикозу, атеросклерозу.

Ефективна горобина чорноплідна при цукровому діабеті, гломерулонефриті, променевих ураженнях і алергічних станах, при порушеннях, зумовлених застосуванням антикоагулянтів.

Листя горобини містить речовини, які мають здатність поліпшувати роботу печінки, сприяти утворенню й відтоку жовчі.

Речовини плодів входять до складу препарату Аромелін та мазі з аронієвою олією, яка виявляє ранозагоювальну і адсорбівну дію.

Протипоказання. виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки, гіперацидний гастрит та тромбози, тромбофлебіти, підвищена здатність крові до зсідання, виражена артеріальна гіпотензія, індивідуальна непереносність.

ПОСТ №3.

Лохина і чорниця – надзвичайно корисні ягоди, які мають у своєму складі багато важливих мікроелементів, що позитивно впливають на здоров’я. Вони дуже популярні і славляться своїми смаковими даними і корисними характеристиками. 

Укрінформ зібрав для вас інформацію про корисні властивості цих ягід.

ЛОХИНА

Лохина - вид карликових чагарників родини вересових. Плоди доволі великі, темно-синього кольору вкриті нальотом. В Україні росте розсіяно на півночі Правобережного Полісся, в Карпатах у заболочених соснових і мішаних лісах та на торф’яних болотах. Рослина морозостійка, може жити до 100 років.

Основні діючі речовини: вітаміни А, С, РР, макро- і мікроелементи (К, Fe, Ca, P, Mg, Cu, Mn, Co), вуглеводи,  каротин, лимонна,   яблучна,   щавлева   і   бензойна кислоти,  пектини, флавоноїди, антоціани, азотисті, дубильні й барвні речовини, залізо і марганець  тощо.    

В листках: дубильні речовини, флавоноїди та тритерпеноїди, безазотисті  екстрактивні  речовини.

Споживають у сирову вигляді, заморожують, сушать, виготовляють сироп, варення, джем, желе, муси, сік, тощо.     

Корисні та лікувальні властивості

Ягоди мають протизапальну, жарознижувальну, сечогінну та загальнозміцнюючу дію. Також застосовують як вітамінний засіб. Вони нормалізують обмін речовин, лікують подагру, артрит, позбавляють організм від глистів. Пектинові речовини зв’язують токсини, радіоактивні і важкі елементи і виводять їх з організму. 

Ягоди та листя знижують рівень цукру в крові. Відвар сухих плодів застосовують як в’яжучий засіб при гастритах, ентеритах, а відвар листя - при хворобі нирок і сечового міхура, анемії і проблем серця. 

Протипоказання

Вагітним і жінкам, які годують грудьми, при дискінезії жовчовивідних шляхів та людям з хворобами серцево-судинної системи, які пов’язані з ризиком тромбоутворення. Також при індивідуальній непереносимості.

ЧОРНИЦЯ

Чорниця - низькорослий чагарник з родини вересових. Ягоди соковиті кулясті чорного кольору вкриті нальотом. В Україні росте у Карпатах, на Поліссі, зрідка - у східній частині Лівобережного Лісостепу. 

Основні діючі речовини: вітаміни А, С, В1, В2, В3, В6, РР, флавоноїди, вуглеводи, макро- і мікроелементи, органічні кіслоти, гіперин, астрагалін, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин, антоціани, феноло-кислоти, феноли  і  їхні  похідні, дубильні  речовини, ефірна олія, сполуки  марганцю і заліза.   

У листках: вітамін С, вітаміни групи В, дубильні речовини, флавоноїди, тритерпеноїди, каротиноїди, антоціани, фенолокислоти, феноли  і  їхні  похідні, макро- і мікроелементи.

Споживають у сирову вигляді, заморожують, сушать, готують морси, соки, сироп, варення, джем, желе, сиропи, тощо.

Корисні та лікувальні властивості

Ягоди регулюють функціональну діяльність травного каналу, підвищують гостроту   зору, допомагають при жовчнокам'яній і сечокам'яній хворобах, ревматизмі, екземах, псоріазі, подагрі, при атеросклерозі, гіпертонічній   хворобі  і  інших  патологічних станах пов'язаних зі зниженням  міцності стінок  кровоносних  судин та гіпохромній  анемії. Водночас вони є протипроносним  засобом  при  різних запальних станах шлунково-кишкового  тракту, особливо в дитячій практиці.   

У  вигляді  полоскання  свіжий  сік або  настій  сушених  плодів  чорниці  вживають  при  ангінах, стоматитах та катарі верхніх дихальних шляхів.   

Настій із листя має гіпоглікемічні властивості та використовується при легких формах цукрового діабету, пієлітах, циститах і уретритах, шлункових коліках і   хронічних ентероколітах.   

Протипоказання

При захворюваннях підшлункової залози, сечокам'яній хворобі та індивідуальній непереносимості. Також не бажано застосування при вагітності і годуванні грудьми.

ПОСТ №4.

Броколі та цвітна капуста містять велику кількість вітамінів і мікроелементів, тому це не тільки корисні продукти харчування, а й лікарські засоби, які здатні позбавити від багатьох недуг і проблем зі здоров'ям.

Укрінформ зібрав для вас інформацію про корисні властивості броколі та цвітної капусти.

БРОКОЛІ

Броколі – однорічна овочева рослина родини капустяних, яка була завезена в країни Європи з Італії і згодом потрапила до України. Назва походить від італійського слова «Брок», що означає «паросток». Саме молоді зелені суцвіття броколі є цінними джерелами корисних і важливих для організму речовин. Ранні сорти дають середні головки масою до 500 гр., а пізні до 1200 гр.

Основні діючі речовини: А, В1, В2, В5, В6, С, РР, К, Е, U, фосфор, бор, натрій, кремній, йод, калій, сірка, марганець, магній, фосфор, залізо, цинк, мідь, кальцій, фолієва кислота, лютеїн, селен, тіоціанат, ізоціанати, зеаксантин, кемпферол, сульфорафан, індол та амінокислоти. Також білки, вуглеводи, клітковина і харчові волокна. 

Споживають: у свіжому вигляді, відвареному, консервованому, квашеному, замороженому, виготовляють пюре, рагу та різноманітні блюда. 

Корисні та лікувальні властивості 

- корисна дітям, дорослим, а особливо літнім людям завдяки формуванню кісткової тканини, що робить кістки і суглоби міцними.

- покращує зір і запобігає розвитку катаракти.

- зменшує ризик розвитку раку.

- клітковини і грубі харчові волокна виводять з організму шлаки, токсини, зайвий цукор, холестерин, солі важких металів, очищаючи кров і судини, захищаючи від атеросклерозу і серцево-судинних захворювань, а також покращує кровообіг та приводить в норму артеріальний тиск.

- нормалізує водно-сольовий баланс.

- допомагає при депресії, порушення сну і інших нервово - психічних захворюваннях.

- сприяє правильному і здоровому розвитку малолітньої дитини. 

- сприяє нормальній роботі залоз внутрішньої секреції.

Протипоказання

- при панкреатиті, гастриті, порушенні функції щитовидної залози та індивідуальній непереносимості.

ЦВІТНА КАПУСТА

Цвітна капуста – однорічна рослина, яка походить з районів Середземномор’я. В Україну вперше була завезена із Західної Європи в XVII ст. Головка зрощених суцвіть формується після того як рослина утворює густу розетку з 15-20 листя. Найбільш поширеним кольором цвітної капусти є білий, але ще буває фіолетовий і помаранчевий. 

Основні діючі речовини: А, В1, В6, В2, Е, D, К, Н, U, РР, калій, кальцій, хлор, фосфор, магній, сірка, натрій, мідь, марганець, залізо, цинк, молібден, кобальт, білки, вуглеводи, сульфорафан, пектинові речовини, яблучна, лимонна, фолієва та пантотенова кислоти і амінокислоти.

Споживають: у свіжому вигляді, консервованому, квашеному, замороженому, виготовляють пюре, рагу та різноманітні блюда. 

Корисні та лікувальні властивості 

- уповільнює травлення та сприяє відчуттю ситості.

- підтримує цілісність клітинних мембран та метаболізм.

- допомагає уникнути злоякісних пухлин, зокрема, зменшує ризик розвитку раку.

- допомагає уникнути проблем із шлунково-кишковим трактом, сприяє виведенню токсинів і має протизапальну дію, зменшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, діабету й ожиріння.

- сприяє гарному сну, покращує концентрацію і пам'ять. 

- сприяє роботі опорно-рухового апарату, полегшує засвоєння кальцію, що відіграє ключову роль для міцності кісток.

Протипоказання

- при гострій виразці або гастриті, захворювань шлунково-кишкового тракту, важких захворюваннях нирок, гіпертонії та серцевої недостатності, недугах щитовидної залози та індивідуальній непереносимості.